«Приют» Мэделин Ру

Притулок
Меделiн Ру


Притулок #1
Старi стiни зберiгають багато моторошних таемниць… 16-рiчний Ден Кроуфорд i гадки не мав, що в лiтньому студентському гуртожитку колись була лiкарня для душевнохворих злочинцiв. Дослiджуючи потаемнi куточки колишньоi психушки, Ден зiткнеться тут iз темними таемницями, дивним чином пов’язаними з його минулим… Унiкальнi фотографii реальних занедбаних психлiкарень занурять вас у моторошну атмосферу нестримного кошмару!





Меделiн Ру

Притулок








Жодну з частин даного видання не можна копiювати або вiдтворювати в будь-якiй формi без письмового дозволу видавництва



Публiкуеться з дозволу HarperCollins Children’s Books, пiдроздiлу HarperCollins Publishers

Перекладено за виданням: Roux M. Asylum: A Novel / Madeleine Roux. – New York: HarperCollins Publishers, 2013. – 320 р.



© HarperCollins Publishers, 2013

© DepositРhotos.com / bomg11, Carmen Gonzalez, Trevillion Images, обкладинка, 2014

© Hemiro Ltd, видання украiнською мовою, 2016

© Книжковий Клуб «Клуб Сiмейного Дозвiлля», переклад та художне оформлення, 2016


* * *


У пiтьмi я довго стежив, дивнii думки мережив, Смертним досi невiдомi. Довго так стояв дарма.[1 - Переклад Анатолiя Онишка.]

    Едгар Аллан По















Пролог


Побудований з каменю – темного сiрого каменю, вiн ховався вiд цiкавих поглядiв за стiною незворушних гiр. Той будинок був для тих, хто не мiг подбати про себе, для тих, кому вчувалися голоси, для тих, у кого були химернi думки, для тих, хто робив дивнi вчинки. У тому будинку таких людей тримали пiд замком. Якщо вже потрапили сюди, то бiльше нiколи не могли звiдси вийти.




Роздiл № 1


Дену здавалося, що його от-от знудить.

Ось уже п’ять миль[2 - Миля – британська та американська мiра довжини, приблизно дорiвнюе 1,6 км.] таксi пiдстрибувало на вузькiй, всипанiй гравiем дорозi, i вiд цього нервове збудження хлопця тiльки посилювалось. Водiй усю дорогу нарiкав на вибоiни i здутi шини. Дену залишалося хiба сподiватися, що той не вимагатиме компенсацii завданих збиткiв, адже добратися сюди з аеропорту було й так недешево.

Хоча було ще перед полуднем, надворi було досить тьмяно – а все через густий лiс по обидва боки дороги.

«У такому лiсi легко заблукати», – подумав Ден.